Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
Повідомити про корупцію
A+ A-
Державна установа
«Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія
Держпродспоживслужби»

Відділ визначення посівних якостей насіння та якості зерна

ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості”

ДСТУ 7018:2009 “Насіння квітково-декоративних культур. Правила приймання та методи визначення якості” 

Відділ визначення посівних якостей насіння та якості зерна Державної установи “Львівська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби”, отримав  свідоцтво про відповідність системи керування вимірюванням  № РЛ 128-17 від 20 листопада 2017 року,  яке засвідчує, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 «Система керування вимірюванням. Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання» та  забезпечує технічну компетентність при проведенні вимірювань.

Основними завданнями відділу є:

а) проведення випробування насіння та садивного матеріалу за такими показниками:

  • аналізування чистоти та відходу насіння;
  • аналізування домішки насіння інших рослин;
  • аналізування схожості насіння
  • аналізування схожості насіння (фільтр)
  • аналізування життєздатності насіння;
  • аналізування вологості насіння;
  • аналізування маси 1000 насінин;
  • аналізування зараженості насіння хворобами (льон);
  • аналізування зараженості насіння хворобами (соя)
  • аналізування заселеності насіння шкідниками (прихована форма);
  • аналізування заселеності насіння шкідниками (явна форма);
  • біохімічного тетразольно-топографічного аналізування життєздатності насіння;

б) ведення планування та надання звітності.

До компетенції відділу належать:

  • проведення визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу;
  • вивчення і впровадження міжнародних методів аналізу насіння;
  • участь у розробці проектів нормативно-правових актів, інструкцій та інших нормативних документів;
  • участь у проведенні науково-дослідних робіт з насінництва та розсаднництва рослин спільно з науково-дослідними установами країни, у наукових дослідженнях з насінництва та розсадництва інших країн;
  • участь у реалізації науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, науково-технічних досягнень та передового досвіду, розвитку міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва в межах компетенції;
  • участь у співпраці з міжнародною асоціацією з контролю за якістю насіння (ICTA), Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
  • участь у проведенні семінарів, тренінгів, конференцій в межах компетенції;
  • виконання інших функцій, визначених законодавством України.

Визначення посівних якостей насіння, товарних якостей садивного матеріалу та якості зерна здійснюється на вимогу споживача або суб’єкта господарювання. Під час аналізу зразків визначається сукупність показників, що характеризують придатність насіння до сівби. Задля чого використовують єдині методи та лабораторно–технічні засоби, єдину термінологію і нормативну документацію згідно ДСТУ 4138-2002 та іншого чинного законодавства України.

Визначення біохімічних і технологічних показників с/г культур та продуктів їх переробки фахівцями відділу визначення посівних якостей насіння та якості зерна:          

  • проведення випробування (аналізування) сільськогосподарських культур (пшениці, жита, ячменю, тритикале, кукурудзи, гороху, вівса, ріпака, сої, соняшника, рису) за наступними показниками:
  1. визначення білка;
  2. визначення жиру;
  3. визначення натури;
  4. визначення вологості;
  5. визначення числа падіння;
  6. визначення склоподібності;
  7. визначення крупності;
  8. визначення крохмалю;
  9. визначення клейковини (сирої);
  10. визначення вмісту домішок (зернова, олійна, смітна);
  11. металомагнітна домішка;
  12. визначення органолептичних показників зернових та олійних культур;
  13. визначення фузаріозних зерен;
  14. визначення числа сажкових зерен;
  15. визначення рівня зараженості та заселеності шкідниками насіння.
  • розробка та адаптація методів випробувань, в т.ч. викладених в міжнародних нормативних документах;
  • своєчасний аналіз біохімічних і технологічних показників сільськогосподарських культур.


Відділ визначення посівних якостей насіння та якості зерна проводить аналізування біохімічних і технологічних показників с/г культур та продуктів їх переробки за такими показниками:

ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ

Одним з найважливіших технологічних показників якості зерна є вологість, яка визначає умови та термін зберігання зерна, слугує основою для комерційних розрахунків з постачальниками. Тому визначення вологості вимагає високої точності.

Вологість – це вміст води в зерні, виражений у відсотках до його маси. Вологість зерна, яку визначають за стандартними методиками, являє собою процентний вміст фізично зв’язаної з тканинами зерна води, яка випаровується у конкретних умовах визначення.

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод) та повітряно-тепловим методом.

ВИЗНАЧЕННЯ СИРОЇ КЛЕЙКОВИНИ В ПШЕНИЦІ

Клейковина має велике значення в хлібопекарській промисловості, її вміст в борошні є чинником, що визначає такі характеристики тіста як пружність при змішуванні з водою, і служить критерієм визначення якості борошна. Клейковина сприяє одержанню пухких і пористих борошняних виробів. 

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод), ручним методом.

ВИЗНАЧЕННЯ ІНДЕКСУ ЗЕЛЕНІ

Індекс Зелені застосовується для оцінки якості та сили борошна, що виготовляється із зерна м’якої пшениці, або, точніше кажучи, седиментаційний аналіз за методом Зелені.

Показник дозволяє визначити цінність пшениці та її цільове призначення на етапі заготівлі. Зерно з високим показником – це зерно, яке йде на виробництво борошна для отримання гарних хлібобулочних виробів. На світовому ринку показник має особливе значення як при експорті, так і при імпорті зернових. І навпаки: показник уповільненої седиментації дозволяє визначити пошкодження борошна комахами, такими як клоп-черепашка.

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод).

ВИЗНАЧЕННЯ КРОХМАЛЮ

У рослинах крохмаль міститься у вигляді гранул, переважно в плодах, бульбах та насінні. Крохмаль — це запас поживних речовин, які накопичуються рослинами в результаті фотосинтезу.

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод).

ВИЗНАЧЕННЯ БІЛКА (ПРОТЕЇНА СУХОГО)

Вміст протеїну в зерні – це один з основних показників внутрішньої якості зерна, який визначає його поживну цінність, хлібопекарські властивості та ціну на вирощене зерно для агровиробника. Вміст протеїну у зерні є прямим показником якості, зокрема для хлібопекарської пшениці. Він корелює із вмістом клейковини.

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод).

ВИЗНАЧЕННЯ ЖИРУ (ОЛІЙНОСТІ СУХОЇ)

Одним з основних ознак якості олійних культур є кількість, властивості і якість масла, яке може бути отримано з насіння тих чи інших культур. Вміст олії в насінні різних культур коливається в великих межах залежно від сорту, району і умов зростання, ступеня зрілості насіння.

Методи визначення: FOSS Infratec™ (експрес-метод).

ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА ПАДІННЯ

Число падіння — показник автолітичної активності амілолітичних ферментів, в основному альфа-амілази, в зерні та продуктах його переробки. Від автокаталітичної активності залежить інтенсивність біотехнологічних процесів в процесі приготування тіста та його випіканні. Визначення числа падіння для зернових культур та продуктів їх переробки, що характеризує їх альфа-амілазну активність. Хлібопекарська якість борошна з досліджуваного зерна, що характеризується високою активністю альфа-амілази, різко погіршується: випічка з цієї муки виходить більш сухою, меншого розміру і швидше псується. Чим нижче число падіння, тим вища активність ферменту альфа-амілази.

Методи визначення: прилад ПЧП-7 (швидка клейстерілізація водної суспензії борошна або цільнозмеленого зерна в киплячій водяній бані і подальше визначення ступеня розрідження альфа-амілазою крохмалю, що міститься в пробі).

ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ДОМІШОК (ЗЕРНОВА/ОЛІЙНА, СМІТНА ТА МЕТАЛОМАГНІТНА)

Зернова маса за своїм вмістом неоднорідна. Крім повноцінного зерна основної культури, в ній міститься певна кількість домішок. Наявність сторонніх домішок та дрібних зерен ускладнює зберігання, знижує ефективність переробки зерна та вихід готової продукції. Домішки, як правило, мають вищу вологість, ніж основне зерно, утворюють осередки підвищеної вологості, знижують стійкість зерна при зберіганні. Зерно із значною кількістю домішок потребує більших затрат на транспортування, післязбиральну доробку та переробку.

 Все, що не належить до повноцінного зерна основної культури, називається домішками. Домішки, виявлені в партії зерна продовольчого, фуражного та технічного призначення, виражають у відсотках від її маси і називають засміченістю. Розрізняють такі домішки як: смітну, зернову, олійну та металомагнітну.

Методи визначення: сутність методів полягає у виділенні домішок із наважок зерна або насіння бобових культур шляхом ручного розбирання із застосуванням сит для полегшення розбирання.

ВИЗНАЧЕННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

При визначенні показників свіжості зерна перевагу віддають його органолептичній оцінці за допомогою органів чуття — зору, нюху. Зерно кожної культури (роду), виду, різновиду, а частіше і сорту має властивий йому колір, а іноді і блиск, які є стійкими ботанічними ознаками.

 Зерно кожної культури має особливий запах: іноді це слабкий ледве помітний (в зерні злаків), а іноді специфічно сильний (наприклад у насіння ефіроолійних культур). Колір характеризує стан зерна, впливає на технологічні показники якості зерна, біологічну та харчову цінність.

Методи визначення: визначення проводять за допомогою органів чуття.

ВИЗНАЧЕННЯ НАТУРИ ЗЕРНА

 Це маса зерна в певному обсязі, найчастіше вимірюється в грамах на 1 літр (г / л). Натура визначається для зерна хлібних злаків. Різна натура пшениці, жита, ячменю і вівса пояснюється неоднаковою щільністю укладання і щільністю різних частин зерна. У зв’язку з цим голозерні культури (пшениця і жито) мають вищу натуру, ніж плівчасті (ячмінь і овес). Крім того, натура визначається різної виконаності зерна, вологістю і засміченістю. Виконаності зерна має велике технологічне значення. У виконаному зерні (з високою натурою) міститься більше ендосперму (ядра) і менше частка оболонок, а значить більше вихід борошна і крупи при переробці. Таким чином, натура характеризує борошномельні і круп’яні якості зерна. Натуру визначають на спеціальних приладах – пурці. Показники натури (об’ємної маси) використовують для зразкового розрахунку потрібної місткості силосів і складів або для приблизного визначення фізичної маси збереженої партії зерна. Для високонатурного зерна, порівняно з низьконатурним, потрібна менша складська ємність.

Методи визначення: заповнені зерном мірні ємкості з падуючим вантажем – мірки, що має місткість 1 дм3 і вимірюванні маси цього зерна зважуванням на вагах з подальшим включенням з результата зважувальної маси пустої мірки, що знаходиться в ній падуючим вантажем (планується закупити зернову пурку марки ПХ-3).

ВИЗНАЧЕННЯ САЖКОВИХ ЗЕРЕН

Сажка (головня, мокра сажка, вонюча сажка), англійською — Stinking smutBunt smutCovered smutCommon bunt — одна з давно відомих людству хвороб пшениці, що уражує злаки з періоду їхнього первісного вирощування (окультурення). Понад 200 років тому було встановлено інфекційну природу твердої сажки пшениці, однак досі вона залишається одним із найшкодочинніших захворювань, поширених практично в усіх зонах вирощування культури на всіх континентах. В Україні в посівах пшениці можна зустріти декілька видів сажок: тверда, карликова, летюча та стеблова.

В лісостеповій та степовій зонах найпоширеніша тверда сажка пшeницi. Збудникaми цієї хвороби є бaзидiaльнi гpиби: Tilletia caries (DC.) Tul. & C. Tul. і Tilletia laevis J. G. Ku..hn із родини Tilletiaceae. Тверду сажку можна зустріти всюди, де вирощують пшеницю, особливо озиму.

Методи визначення: визначають спочатку візуально в мікроскопі, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою.

ВИЗНАЧЕННЯ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

Одне з перших місць за шкодочинністю серед збудників хвороб зернових колосових культур справедливо посідають гриби роду fusarium, прояв яких на культурі може бути різноманітним. І справді, фузаріози супроводжують вирощування культури протягом усього періоду вегетації, не залишать без уваги отриманий вами врожай і нагадають про себе в показниках якості подальших продуктів переробки.

Фузаріоз зерна – інфекційне захворювання колосу, що викликає значні втрати врожаю, роблячи зерно непридатним для використання на харчові та кормові цілі.

Методи визначення: визначають спочатку візуально в мікроскопі, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою.

ВИЗНАЧЕННЯ СКЛОВИДНОСТІ ЗЕРНА

Скловидність зерна — один з важливих показників якості.  Консистенція ендосперму має велике значення для таких культур, як пшениця, пивоварний ячмінь, рис, жито, частково кукурудза, тритикале. Від цього показника залежить вихід та вимелюваність борошна, крупність, пивоварні властивості ячменю, вихід та сортність круп. Рівень скловидності лежить в основі вибору параметрів підготовки зерна до переробки та режимів помелу. При переробці скловидного зерна витрачається більше енергії, але воно дає вищий вихід борошна порівняно з борошнистим зерном.